Жан-Люк Годар один із тих режисерів, який з кожним фільмом руйнує мовлення не лише кінематографічне, він руйнує мовлення як концепт символічної структури, експлікуючи тривогу суб’єкта
Стенлі Кубрик – своєрідний Джеймс Джойс кінематографу, якому вдалось витворити різножанрову Одіссею, де його «герої» втримують критичну дистанцію перед глядачем, що дозволяє деконструювати реальність
